UA RU ENG
 
Розділи порталу

  Дошка оголошень

  Символи міста

  Історія

  Пам´ятники

  Природа

  Фотогалереї

  Мапа міста

  Статистика

  Міська влада

  Підприємства

  Люди Сквирщини

  Пожежна частина

  Хлібозавод

  Військкомат

  Телефони

  Поштові індекси

  Архітектура

  Віра та релігія

  Цікавинки

  

Звістки із розділів
Значимим розділом Іnternet-порталу «Місто Сквира» є оновлений розділ – «Дошка оголошень». Тут ви можете безкоштовно розмістити будь-яке оголошення, на термін від 10 до 120 днів. Даний розділ вміщає в собі понад 80 різноманітних категорій, тому практично охоплює усі сфери життя міста та району. Оновлена «Дошка оголошень» має простий та зручний інтерфейс, массу оновлених функцій. Переконатися у цьому ви можете самі, відвідавши даний розділ.
Випадкове фото
Хмара тегів

Для перегляду потрібний
Flash Player 9
або вище.

Онлайн на сайті
Історія : Походження вулиць та провулків міста Сквира
 
Кожна вулиця у місті має свою цікаву історію, своє походження. Найстаровиннішою вулицею – є центральна, яка колись називалась Цареградська. Утворилась, вона, мабуть, разом із зародженням самого містечка десь у середині І тис. н. е. Вона лежала на старій Молдавській дорозі, якою, цілком можливо, рухалась дружина київського князя Кия до візантійського імператора в кінці V ст. н. е., а також посольства візантійського імператора Феодосія II, до Аттіли, в його резиденцію в Києві у 448 р., в складі якого був історик Пріск Панійський. Адже назва вулиці вказує на те, що це була дорога на Царград (Константинополь, пізніше Стамбул). Нею могли проїжджати київські князі Олег, Ігор, Святослав, які підтримували зв'язки із Царградом.
Із прийняттям християнства на місці язичеського капища, тут побудували невеличку дерев'яну церкву, яка протягом століть, як і все місто, перетворювалась у згарище і знову відновлювалась, аж поки у 1609 р., тут не збудували кам'яну церкву, названу Успенською. Через сто років побудували дзвіницю. На вулиці стояли крамниці, невеликі майстерні ремісників.
На розі вулиць Цареградської та Липовецької, наприкінці XVIII ст. будується двоповерховий будинок повітової (земської) пошти, який у XIX ст. служить готелем. Очевидно, саме тут зупинялись відомі культурні діячі-письменники Т. Шевченко, М. Лєсков, Оноре де Бальзак, хірург М. Пирогов, які відвідували Сквиру у XIX ст. Про це свідчить меморіальна дошка на будинку.
Вулиця Липовецька, що біля земської пошти, зливалась із Цареградською, тягнулась за межі міста на південь, аж до млина. В давнину вона перетиналась оборонною спорудою – Змійовим валом. У часи нападу татарських орд, цей шлях мав назву Чорний, тобто небезпечний, страшний. Згодом, тут виросли нові житлові будинки, цех заводу "Сантехвироби", а в кінці вулиці – меморіал Слави.
В північно-західному кінці вулиці Цареградської, відгалужується на захід, найдовша у Сквирі вулицяРужинська (дорога на Ружин), а на північ – вулиця Київська (дорога на Київ). На першій вулиці розміщувалась чоловіча гімназія, збудована ще в 1909 р., на другій – автовокзал, районна лікарня.
Протягом XIX ст. вулиця Ружинська (дорога на місто Ружин) швидко забудовувалась по обидва боки. Від неї відходили провулки в напрямку річки Сквирки. Після революції, тут була утворена Довгалівська сільська рада, до якої відносились Ярки і Власенкові хутори. На цій території були організовані колгосп ім. Ілліча, який називався ще Довгалівським, та трудова школа – Довгалівська школа колгоспної молоді. В передвоєнні часи вулиця отримала назву Карла Лібкнехта. Тепер вона простягнулася більше як на 2 км за сирзаводом до сільськогосподарського ТОВ "Агрофірма Сквира" та СП "Райагропромбуд".
На південному підніжжі пагорба вздовж річки Сквирки простягнулася майже на 2 км. вулиця Шевченка (колишня Нижня Піщанська), а паралельно їй понад колишньою р. Урвихвіст – вулиця Мічуріна. Впоперек пагорб перетинає вулиця Київська, що виникла вздовж старого шляху із Сквири на Київ. Колишня Верхня Піщанська, але тепер вулиця Кірова.
Найкрасивішою вулицею в місті була Красна (Богачевського), тому її так і названо ("красна" – красива). Забудова її почалась ще у XVIII ст. Тротуари було обкладено бруківкою, обсаджено липами і кленами. На ній була "Липова алея". Тут розміщувались Миколаївська церква, кафедральний католицький собор (костьол), тридцятиметрова пожежна вежа, що існує ще й досі. Пізніше на ній збудували Будинок культури та школу мистецтв.
Паралельно вулиці Красній розташувалась вулиця Дворянська (К. Маркса), де жили сім'ї найзаможніших дворян та міщан. Вона була тиха, спокійна. На початку XX ст. тут збудовано приміщення Земської управи, розміщались будинки казначейства, повітового дворянського зібрання. На одному з будинків, де був садовий відділ земської управи, є меморіальна дошка, що свідчить про перебування тут М. Рильського. На цій вулиці в невеличкому провулку біля теперішнього хлібзаводу народилась українська письменниця Наталія Романович-Ткаченко (1884-1933).
Про окремі вулиці Сквири, в народі складено легенди і перекази. Наприклад, в одній з них розповідається про те, що в жорстокого пана був наймит Конон. За непокірність, його відправили в лісисту і болотисту місцевість за містом. Конон оселився біля дороги, що вела на село Пустоварівку, відкрив там корчму, продаючи подорожнім продукти. Згодом, розбагатівши, він вирубав ліс, купивши його в пустоварівського пана, продав дерево за кордон, збудував гарний будинок і наймав людей на роботу. Так тут виник хутір Хатки. Пізніше Конон розорився, продав хутір іншому панові. Головну вулицю на цьому хуторі стали називати Кононівською (Кононівкою) на честь першого поселенця.
Промовистими є й старі назви інших вулиць та провулків міста Сквира: Верхньоставська (Дюканова), Середньоставська (8 Березня), Нижньоставська (початок вулиці Чапаєва), Гімназична (пров. Жовтневий), Кладбищенська (Маслова), Тюремний провулок (пров. Громова), Училищний провулок (пров. Володарського), Костьольний провулок (пров. Якушкіна), Синагогна (Шолом-Алейхема), Успенська (40-річчя Жовтня), Казимірівська (Островського), Біла Гребля (Новоселецька), Тхорівська (Партизанська), провулок Дворянський (пров. Карла Маркса).
Старі назви вулиць, що збігалися із назвами кутків, замінили нові назви: Бабичі (Мічуріна), Дігтярня, Свинорея (Чапаєва), Піщанська (Т. Шевченка), Власенкові Хутори (Стаханова), Чорний Ліс (Лесі Українки), Павленкові Хутори (Фрунзе), Ярки (Леваневського), Куликівська (Ковельмана, Декабристів, П. Осипенко). Колишня Базарна площа тепер називається Ювілейною.
 
Коментарі (1)  Докладніше
 
Календар
«    Травень 2016    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Прогноз погоди
VIP оголошення
Кумедний анекдот
- У нас у дитячому садочку хлопець один був. Усіх дубасив, крім мене. Я міцний, завжди давав здачі. За це мене і вигнали із садочка.
- Як це?
- Сказали, що сторожу неможна з дітьми битися...
Опитування на сайті
Оновлена «Дошка оголошень»!

Вау, супер! Так тримати!
Дуже добре, що оновили.
Сподобалося майже все, але...
Можна додавати фото – це добре!
Звичайна «Дошка оголошень».
Не сподобалася, хочу кращу.
Взагалі відстій, що ви наробили...
   
Аренда квартир посуточно на этом сайте.
Авторське право  © 2007 - 2016   Зеленський Сергій Миколайович.  Усі права захищені.
Копіювання матеріалів дозволене тільки з видимим посиланням на джерело: http://www.skvira.com
Хостинг сайту наданий і здійснюється компанією HostPro.ua (м. Київ, Україна)  далі
Тематичний індекс цитування Яндекса (тІЦ)
.
Піднятися нагору