UA RU ENG
 
Розділи порталу

  Дошка оголошень

  Символи міста

  Історія

  Пам´ятники

  Природа

  Фотогалереї

  Мапа міста

  Статистика

  Міська влада

  Підприємства

  Люди Сквирщини

  Пожежна частина

  Хлібозавод

  Військкомат

  Телефони

  Поштові індекси

  Архітектура

  Віра та релігія

  Цікавинки

  

Звістки із розділів
Значимим розділом Іnternet-порталу «Місто Сквира» є оновлений розділ – «Дошка оголошень». Тут ви можете безкоштовно розмістити будь-яке оголошення, на термін від 10 до 120 днів. Даний розділ вміщає в собі понад 80 різноманітних категорій, тому практично охоплює усі сфери життя міста та району. Оновлена «Дошка оголошень» має простий та зручний інтерфейс, массу оновлених функцій. Переконатися у цьому ви можете самі, відвідавши даний розділ.
Випадкове фото
Хмара тегів

Для перегляду потрібний
Flash Player 9
або вище.

Онлайн на сайті
Люди Сквирщини : Ніна Федорівна Книш – взірець людської доброти
 
Є в житті речі, перед якими варто схилятися. Скажімо, врода, мужність, відвага. А ми схиляємося перед людською добротою.
У селі Кривошиїнці, 70 років тому, теплого літнього дня, на святкового Маковія народилася Ніна Федорівна Книш. Та той день не був радісний, бо тривала війна. Ще немовлям відчула на собі всю важкість життя – тато загинув на фронті, мама сама залишилася з дітками. Малолітнім дівчам пережила голод повоєнних років.
Після школи Ніна Федорівна відразу пішла на роботу. З 14 років працювала в полі, пізніше – дояркою на молочнотоварній фермі колгоспу імені Куйбишева. Її невтомні руки доїли корівок, навчали новачків. Працювала сумлінно і відповідально. Держава високо оцінила важку працю невтомної трудівниці, нагородивши двома урядовими нагородами – орденом Трудового Червоного Прапора та медаллю «За трудову доблесть», удостоєна звання «Ветеран праці». Її обличчя і натруджені руки ніжило ласкаве, тепле сонечко і легенький вітерець. Разом з чоловіком, Ніна Федорівна, виховала трьох синів і доньку. Діждалася внуків і правнучку Машулю. Двері оселі завжди були гостинно відчинені для друзів і знайомих.
Швидко промайнули роки. Виросли діти. Настав час ще більших клопотів – армія, весілля, родини, хрестини. Не зогледілась, як «бабиного літа» діждалася. Після смерті чоловіка зосталася зі своєю «вдовиною» піснею.
З 55 років – на заслуженому відпочинку. Але спочину не знала. Допомагала ростити внуків. Зліталися вони на зимові і літні канікули до родинного гнізда, до своєї милої бабусі. Тепер – всі дорослі. Росте правнучка Маша. І дяка Богові, що здоров’я дозволяє її потримати на руках.
 
Коментарі (0)  Докладніше
 
Люди Сквирщини : Талановитий педагог Тамара Омелянівна Лаврик
 
Тамара Омелянівна Лаврик – непересічна особистість, яка є прикладом самовідданого служіння людям, взірцем професіоналізму, прекрасна, чарівна жінка, талановитий педагог, умілий організатор.
Усі, хто знає її, одностайні в одному – благородна душею, чесна і порядна, живе для інших, допомагає, підтримує, наставляє. Зміст її життя – робота, задля котрої не шкодувала ані фізичних, ані душевних сил. Тамара Омелянівна, як завідуюча відділом освіти Сквіирського району, уміло спрямовувала керівників на удосконалення і розвиток дошкільних і середніх навчальних закладів, створення навчальних кабінетів, шкільних музеїв. Найголовнішим у роботі педагога, вважала вона, є підтримка природних здібностей дітей. Тож не дивно, що особливу увагу приділяла організації і проведенню учнівських предметних олімпіад, творчих конкурсів художньої самодіяльності. А опалення, завезення вугілля у заклади, коли ще не було газифіковано школи і дитсадки, водогони і каналізації – все це не так просто було вирішувати жінці-завідуючій. Як завжди, складним було вирішення питання ремонту закладів освіти, але багато було зроблено для забезпечення їх наочністю, меблями, технічним обладнанням й засобами навчання, особливо сільські школи мали змогу поповнити ними кабінети.
Народилася Тамара Омелянівна Лаврик у містечку Тальне, що на Черкащині. Перед Другою світовою війною сімя проживала у місті Біла Церква, а потім евакуювалася у Недригайлівський район Сумської області. Звідти переїхала у село Самгородок, потім до міста Сквира.
Після закінчення факультету «російська мова і література, німецька мова» Вінницького державного педагогічного інституту, Тамара Омелянівна змогла здійснити свою мрію – стати учителем.
 
Коментарі (0)  Докладніше
 
Люди Сквирщини : Микола Гнатович Цапок – випромінює спокій та добро
 
Микола Гнатович Цапок народився 6 липня 1932 року в сім’ї колгоспників Гната Васильовича і Ганни Олексіївни. Він ветеран праці (має 45 років трудового стажу), учасник війни, зараз мешкає у селі Миньківці.
Микола був старшим сином в родині, де виховувалось семеро дітей. Від першого сонячного промінчика до пізньої зіроньки батьки тяжко трудилися, наставляючи своїм прикладом дітей, виховуючи їх у повазі до старших, скромними, дружними і працелюбними. Зважаючи на те, що батько був помічником при школі, маленькому Миколці пощастило – його взяли на навчання, незважаючи на юний вік. Безтурботне дитинство перервала війна. Миколі, дитині війни, довелося багато пережити. Німці, яких бачив у Миньківцях, врізалися у пам’ять назавжди, бо були загарбниками, чужинцями, до яких ставилися вороже.
Чотири класи хлопчик закінчив уже після війни. У 13 років пішов на роботу – був погоничем під час польових робіт. Орали і кіньми, і волами. Пригадує, як, бувало, понабиває залізними посторонками ноги, що ледве додому йде. Так трудився не один рік. Через слабкий зір Микола Гнатович не служив в армії – багато незручностей створює катаракта і сьогодні. З дружиною Антоніною Савівною, яка працювала обліковцем на фермі, пізніше – бухгалтером у конторі, Микола Гнатович прожив у любові і злагоді багато років. Після смерті дружини, з 2004 року, з дядечком живе його племінник Вадим з дружиною Валентиною, які допомагають Миколі Гнатовичу по господарству. Дідусь і сам береться до роботи, намагається у всьому бути корисним – власноруч зробив жорна, виконує всю роботу, на яку вистачає підірваного хворобою здоров’я.
 
Коментарі (0)  Докладніше
 
Новини : Триває мітинг водіїв АТП-09047 біля пам’ятника Т. Г. Шевченку.
 
З 21 травня на площі перед райдержадміністрацією у місті Сквира, встановили намет представники громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» - водії колишнього АТП-09047, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вже другий тиждень поспіль триває мітинг біля пам’ятника Т. Г. Шевченку. На протязі усього часу кількість учасників мітингу - різна, в середньому від 10 до 50 активістів.
З ліквідаторами зустрічалися, і голова райдержадміністрації М. Д. Горбалінський, і міський голова В. Г. Писаренко, і начальник УПФУ у Сквирському районі О. В. Непота, і завідувач сектором з питань внутрішньої політики та зв’язків зі ЗМІ Сквирської РДА В. Л. Лозинський, і начальник відділу з надзвичайних ситуацій Сквирської РДА М. С. Ворушило. На всі поставлені питання, мітингувальники отримували вичерпні відповіді. Адже до місцевих органів виконавчої влади у чорнобильців претензій немає. Їх непокоїть наступне - у зв’язку з відсутністю правонаступників підприємства АТП-09047, водіям не можуть проіндексувати зарплати для перерахунку чорнобильських пенсій. Учасники мітингу вважають, що пенсійне законодавство з цього питання - недосконале і несправедливе.
 
Коментарі (0)  Докладніше
 
Новини : Хлібороби Сквирщини надолужують затримку весняно-польових робіт.
 
Через зливи, що пройшли у квітні над ланами Сквирщини, весняно-польові роботи затрималися щонайменше на 7-10 днів. А щоб надолужити згаяне, хлібороби ТДВ «Шамраївський цукровий завод», який лише у нашому районі орендує понад 10 тисяч гектарів землі, працюють у полі позмінно цілодобово. Пересвідчилися у цьому заступник голови РДА О. М. Гарбуз та заступник директора Шамраївського цукрозаводу С. П. Котлярчуком, побувавши на кількох ланах відділку с. Самгородок.
На одному із них механізатори В. І. Кривобок та В. І. Чернявський трактором Джон Дір 8520 у згінці із 24-рядною сівалкою фірми KIHZE 3700 засівали ниву насінням гібридної кукурудзи іноземної селекції. Подібний сучасний агрегат, але менш потужний, працював в іншому полі.
За словами С. П. Котлярчука, підприємство спеціалізується на вирощуванні семи основних сільгоспкультур, які дають найбільший прибуток: озима пшениця, ячмінь, цукровий буряк, кукурудза, гречка, соняшник та соя. Хоча у господарстві і достатньо техніки, головну ставку роблять на високопродуктивні, надійні, економічні трактори іноземного виробництва. Лише за одну добу подібному агрегату у зчіпці із сівалками Амазоне, Грінплей, Джон Дір під силу засіяти 200-250 га поля. Використовують семипільну систему обробітку. Для своїх потреб цьогоріч вирощують 1368 га цукрових буряків. Висівають одноросткове високоякісне насіння провідних іноземних фірм світу. З їх сівбою, згідно з технологією 1,6 посівних одиниці, що рівноцінно 6-7 клубочкам на погонний метр, справилися ще до 1 травня. Практично завершено сівбу соняшника насінням фірми Сенгента.
 
Коментарі (0)  Докладніше
 
Календар
«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
Прогноз погоди
VIP оголошення
Кумедний анекдот
Пацієнтка, готуючись до важливої операції, запитує у лікаря:
- Скажіть, лікарю, а це правда, що мене буде оперувати відомий та знаменитий професор Ковальчук?
Лікар їй і відповідає:
- Так, кілька разів на рік він береться за операції, щоб перевірити, чи пам'ятає він ще що-небудь.
Опитування на сайті
Оновлена «Дошка оголошень»!

Вау, супер! Так тримати!
Дуже добре, що оновили.
Сподобалося майже все, але...
Можна додавати фото – це добре!
Звичайна «Дошка оголошень».
Не сподобалася, хочу кращу.
Взагалі відстій, що ви наробили...
   
Авторське право  © 2007 - 2017   Зеленський Сергій Миколайович.  Усі права захищені.
Копіювання матеріалів дозволене тільки з видимим посиланням на джерело: http://www.skvira.com
Хостинг сайту наданий і здійснюється компанією HostPro.ua (м. Київ, Україна)  далі
Тематичний індекс цитування Яндекса (тІЦ)
.
Піднятися нагору