UA RU ENG
 
Розділи порталу

  Дошка оголошень

  Символи міста

  Історія

  Пам´ятники

  Природа

  Фотогалереї

  Мапа міста

  Статистика

  Міська влада

  Підприємства

  Люди Сквирщини

  Пожежна частина

  Хлібозавод

  Військкомат

  Телефони

  Поштові індекси

  Архітектура

  Віра та релігія

  Цікавинки

  

Звістки із розділів
Значимим розділом Іnternet-порталу «Місто Сквира» є оновлений розділ – «Дошка оголошень». Тут ви можете безкоштовно розмістити будь-яке оголошення, на термін від 10 до 120 днів. Даний розділ вміщає в собі понад 80 різноманітних категорій, тому практично охоплює усі сфери життя міста та району. Оновлена «Дошка оголошень» має простий та зручний інтерфейс, массу оновлених функцій. Переконатися у цьому ви можете самі, відвідавши даний розділ.
Випадкове фото
Хмара тегів

Для перегляду потрібний
Flash Player 9
або вище.

Онлайн на сайті
Новини : «Тривожний сигнал» «сознательного» мешканця села Миньківці
 
Нещодавно у місцевій газеті «Вісник Сквирщини» було надруковано матеріал під рубрикою «Тривожний сигнал» та заголовком «У Миньківцях рубають ліс», в якому йшла мова про те, що на переконання жителя цього села Грушина В. В., незаконно і масово вирубують ліс, насаджений на території Малолисовецької сільської ради у 70-х роках минулого століття, який тепер знаходиться під опікою Білоцерківського лісового господарства.
Прочитавши цей матеріал, відразу виникає глибоке обурення. Хто, чому, а саме головне – так нагло та відкрито знищує природний фон Сквирщини, вирубує чудовий ліс? Насправді, все ж було зовсім навпаки – Грушин В. В. не розібравшись у глибині суті проблеми, почав «сигналити» у місцеві ЗМІ про незаконність дій влади.
Після такого «тривожного сигналу», до місця події поїхали різні комісії. До перевірки законності масової вирубки соснового лісу в урочищі села Миньківці долучилися також і правоохоронні органи. Почалося розбирання даної ситуації.
Народна мудрість каже: «Краще раз побачити, ніж сім разів почути». Саме тут, на місці події – це прислів'я дуже точно підкреслило жахливу картину «поваленого» лісу. Мокрий сніг нинішньої зими перетворив тонкі, густі сосни на високе штурпалля без верхівок (як видно на фото). Обламані крони густо вкрили територію природного катаклізму. Так залишати ліс буде немудро, адже зламані дерева без крон і гілля – висохнуть. Тоді вони згодяться хіба-що лише на дрова. Висохла підстилка може також перетворитися на бомбу уповільненої дії. Один випадково кинутий недопалок може призвести до пожежі.
За свідченням спеціалістів, стихійне явище, подібне до Миньківського, цієї зими спіткало не тільки ліси Сквирщини, а й лісову зону інших районів Київщини, всієї України.
 
Коментарі (1)  Докладніше
 
Новини : «Кришталева» вода центрального водопостачання міста Сквира
 
Вода – це основа всього живого на Землі. Вона має велике значення у наших повсякденних справах. Перш за все, ми просто п'ємо воду, аби задовольнити почуття жаги, нестачі води в організмі. Ми користуємося нею у побуті. Та куди не поглянути, скрізь відчутно, що нам потрібна вода. Прикладом цього, стало нещодавне відключення центрального водопостачання міста Сквира. Коли вода є, то все нормально, до цього звикаєш, а коли її не стало, – відразу стало видно як ми, люди, потребуємо воду.
Та вода буває різною. І як це не гірко визнавати, та проте центральне водопостачання міста – постачає в наші помешкання надзвичайно «кришталеву» воду. Я думаю ви розумієте, чому кришталева – в лапках, адже вода насправді брудна та жахлива. Чому я пишу про це? Я розумію, якщо трапилася аварія чи ще непередбачувані форс-мажорні обставини – то вода буде, можливо, певний час брудна. Але якщо це продовжується і продовжується, а кінця і краю не видно – то вибачте мені, це вже справжнісінька проблема. І то, чому не спустити брудну воду на дорогу на вулиці після аварії? Так ні ж – її навпаки пропускають у центральний водогін до наших домівок та помешкання. Яке свинське (вибачте за слово) відношення до людей.
Я мешкаю у місті Сквира вже багато років, якось вже звикнулось до цієї якості води. Не звертаєш на це увагу – відстоюєш, вмикаєш тонку струйку з крану, щоб якось відфільтрувати нашу воду. Звичайно, якщо ви маєте гроші та встановите гарний фільтр, то можливо цього й не видно. Побачите яка жахлива вода, коли вже потрібно буде поміняти фільтр (повірте, це буде досить швидко). Але якщо ви не користуєтесь фільтром – ви зрозумієте, що якість води жахлива і це не залежить від того чи сталась аварія, чи це звичайний день.
 
Коментарі (4)  Докладніше
 
Новини : Що трапилося з магазином «Світлана»?
 
Останнім часом я стала, дедалі більше, незадоволена роботою магазина «Світлана», що в центрі міста. Особливо, це пов'язано з продуктовим відділом, на першому поверсі. Справа в тому, що частенько мені продають прострочений товар, або взагалі не той, що потрібно. Наприклад, вершкове масло на розважування. На вітрині, один біля одного, лежать три чи чотири вида масла по різних цінах. Коли купуєш у даному відділі масло, то продавці дістають з одного й того ж холодильника (не з вітрини) масло в кульочках, а яке воно, чи те, чи не те, вже розумієш дома. Недавно купила масло "ГОСТ" по 54 грн. за кілограм. Саме дорожче, яке було. Думаю все добре, буде смачно, а як прийшла додому – виявила, що масло має застарілий запашок, а як спробуєш, то взагалі противно. У мене дома діти, тому я не стала труїтися і труїти їх, просто викинула куплене масло, хоча й шкода грошей, проте здоров'я – цінніше. Та й доводити, йти розбиратися в магазин на наступний день – вже немає сенсу (я думаю, це й так зрозуміло, тим більше, що чеків там не видають). Крім того, якщо це "ГОСТ" масло, то якщо воно навіть замерзло, то повино розрізатися і не кришитися, а це масло – так і кришиться, як звичайне дешевеньке.
Так тепер скажіть, чи це – нормально? І це стосується не тільки масла, є й інший негативний досвід з іншими продуктовими товарами в цьому магазині. Раніше наче було не так, а чим далі, тим гірше. Можливо, тому що з'явилося з ким порівнювати... Я кажу про сервіс в АТБ.
Ще хочу сказати за продавців. В основному, продавці у магазині «Світлана» – чемні та привітні. Але є такі, ніби вони на каторзі, тягнуть своє іго, а потім все це виливається на покупця. А це і вираз обличчя, і інтонація в голосі, і манера обслуговування. Саме така продавчиня продала мені таке масло, про яке я написала вище.
 
Коментарі (3)  Докладніше
 
Новини : Якість схожості насіння в Сквирському районі змушує бажати кращого
 
Важливим аспектом сільського господарювання в Україні є контроль якості схожості посіяного насіння. Адже від цього залежить головне – урожай, який буде отримано. Саме тому, цьому питанню приділяється неабияке значення та увага.
Беручи до уваги погодні умови цьогоріч та інші фактори, на даний момент можна стверджувати про малу якість схожості посіяного насіння. Більш детально, у Сквирському районі цим питанням займається «Відділ контролю і якості насіння».
Нагадаємо, що наприкінці цього року, з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади – Державну насіннєву інспекцію було реорганізовано в Управління контролю якості насіння і садивного матеріалу Державної інспекції сільського господарства України. До попередніх обов'язків Державної насіннєвої служби додалися: контроль за садивним матеріалом (щепи, підщепи, кущі, багаторічні плодові насадження, ягідники). Також, головним і провідними спеціалістами інспекції буде здійснюватися контроль за сортовим складом висіяного насіння озимих та ярих культур, апробація насіннєвих зернових і технічних, саджанців плодових та ягідних культур.
Провідні фахівці «Відділу контролю і якості насіння» у Сквирському районі, вже зараз проводять відповідні проби, посіви насіння, щоб визначити приблизний результат схожості навесні 2013 року.
 
Коментарі (1)  Докладніше
 
Історія : Походження та заснування міста Сквира
 
Книга: Історія Сквири
Важливим для нашого міста завжди є й буде, і залишається – це знати минуле, свою історію, своє коріння. Коли ми будемо знати історію нашого міста, я б сказав "досвід минулого", ми зможемо по-новому будувати наше життя, наше місто, не допускати помилок, які робили наші пращури, а навпаки, брати гарне з минулого, застосовувати його сьогодні, і використовувати в майбутньому. Адже нам не байдуже наше майбутнє, майбутнє нашого міста, району?!
Час заснування Сквири губиться у глибині сторіч, але... багато історичних фактів збереглося. Вони говорять нам про наступне.
На відрогах Придніпровської височини, у північно-західній частині мальовничого Поросся, що на Київщині, розкинулася Сквирщина – край із чарівною українською природою, працьовитими і хлібосольними людьми. Стародавнім центром регіону є Сквира – одне з найдавніших міст України.
У походженні назви міста Сквира не дотримуються однієї якоїсь думки. Одні схиляються до того, що ім'я місту дала річка Сквирка (яка протікає по території міста), інші вважають, що його назва походить від староукраїнського слова "сквира" щілина, тріщина, розкол, що повинне було б означати, "місцевість над рікою, що протікає в глибокій ущелині".
Поняття "Сквирщина" в різні часи несло різне навантаження у зв'язку зі змінами територіально-адміністративного устрою України та історичною долею самого міста Сквири, яке переживало як часи бурхливого розвитку, так і часи великих руйнацій і занепаду. Вперше, як можна гадати, місто з округою виділяється в окрему городову волость (уділ) у давньоруські часи. Однак окреслити її межі через відсутність достовірних джерел немає можливості. Очевидно, територія тієї «Сквирщини» не виходила за рубежі сучасного району.
Першою письмовою згадкою про місто – є грамота литовського князя Володимира Ольгердовича від 1390 року, якою він підтверджує право на володіння містом Сквира. І цей рік прийнято важати роком заснування Сквири. Хоча зазначений у ній індикт 4 відповідає 1381 й 1396 рр. Оскільки в 1396 р. Володимир Ольгердович уже не був київським князем, то дату написання прототипу грамоти можна вважати 1381 рік. У тій частині грамоти, де згадується Сквира було написане наступне: "Юрий Иванович со Сквиры, отцовщина которого была очень опустошена татарами, просил нас, дабы мы ему это подтвердили и жительство при замке дали: а удел его предков Сквирский, который его предки Тугоркан, Кариман и другие после них на Роси, по Раставице и Камянке, что звано Сквира... по предках со всеми другими местами для жительства: Сквира, Ягнятин, Трилесы, Фастов и другими, имел, как свое держал и жена и потомки их навеки держали..."
Однак досягнення археологічної та лінгвістичної наук останніх років дозволяють припустити, що Сквира виникла значно раніше. Витоки цієї назви мовознавці відносять до середини І тис. н.е.
У ті роки місто виглядало, як укріплене поселення, обгороджене звідусіль земляним валом. У місті постійно перебував великий військовий гарнізон. Адже населення міста мало потребу в захисті від нападів різних кочових племен. Місто по суті залишалося прикордонним. До нього неодноразово Чорним шляхом проникали татарські орди.
Основними елементами планової структури міста були укріплена цитадель (замок) і саме "місто" – поселення ремесників, купців, простих людей.
Замок був побудований на піднесенні (мисі), огородженим з однієї сторони річкою Сквиркой, з іншого боку – її рукавом Домантівкою. Сквирський замок був дерев'яними, укріпленими валами й ровами. Біля замку був торг, місцезнаходження якого за традицією, збереглося й до цього дня.
Варто визнати, що в XІV-XVІ ст. кількість населення містечка зростала повільно, його стримувала зовнішньополітична небезпека - постійні напади кочівників, але також епідемії, пожежі, стихійні лиха, які забирали з собою сотні людських життів. Крім цього, місто перебував поза гарячими торговельними артеріями. Одна єдина дорога, що перетинала місто в той час, зв'язувала Сквиру з Києвом, Білою Церквою й Ружином.
В 1399 році землі Сквири були повністю спалені кримським ханом Тимур-Кутлуком, а в 1416 році її землі зневажає правитель Золотої Орди Едигей. Кількаразові лиха й нещастя, які приходять у цей час, доповнює великий мор (чума), що поширюється на всі Південні землі області Києва.
В 1482 році кримський хан Менгли-Гирей нападає на Київ, "град взял... и сжог огнем... Пленн бесчисленно взя, а землю Киевскую сделал пусту". Більша частина поселень Сквирського повіту, у тому числі й Сквира, були спалені, а саме населення забране в рабство.
Однак пограбоване й спалене ворогом поселення недовго залишалося пусткою. Жителі, що поверталися на згарища відбудовували дерев'яно-земляні укріплення фортеці обробляли навколишні родючі землі, займалися ремеслом, торгівлею.
В останній чверті XIV ст. у південних волостях Київського князівства формуються нові адміністративно-територіальні одиниці - повіти, які поєднували по кілька волостей. Їхня поява була обумовлена необхідністю централізації керування для більше ефективної відсічі систематичним татарським нападам. Сквира стає центром великого повіту, до якого входять Триліси, Фастів і ряд інших волостей. Проте, через кількаразові татарські спустошення міста в XIV - XVI ст. воно втрачає свої адміністративні функції, які переходять до інших центрів.
Після Люблінськой унії 1569 рік (об'єднання Польщі й Литви), землі Сквири, як й інші землі України, захопила Польща. Місто Сквира було приєднане до Білоцерківського староству. Тривалий час, місто залишалося розореним, по суті – стало селом.
Наприкінці XVІ ст. двохсотлітнє панування Поляк у Сквирі й Сквирськом повіті - закінчується. Спроби останнього поляка закріпити за собою Сквиру в 1568 році, на підставі скопійованих у коронній канцелярії грамот-привілеїв 1390 й 1455 роках, були провалені безповоротно.
В 1615 році Сквиру прирівняли до статусу слобод. Її жителі звільнялися на 30 років від усяких податків і повинностей. Ці привілеї стали залучати сюди переселенців й інший народ. В 1616 році в Сквирі налічувалося всього 30 димів. Приймаючи до уваги, що в одній родині в середньому було 6-7 членів, можна вважати, що чисельність населення містечка не перевищувала 200 чоловік.
На початку XVІІ ст. місту було надане магдебурзкое право, що привело до активного розвитку ремесла й торгівлі. Містом керував магістрар.
В 30-40-х роках у місті відбудовується замок. Про це можна судити на підставі оригінальних карт, які були складені французьким інженером фортифікатором Біпланом, що з 1630 по 1648 року перебував на службі польського уряду. В 1648 -1650 роках він опубліковує їх у Франції. На одній з них були нанесені містечка Фастів, Триліси, Романів, Таборів, Паволоч, Сквира, Антоновія, Береза, Володарка, Тетіїв та інші.
 
Коментарі (0)  Докладніше
 
Календар
«    Квітень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Прогноз погоди
VIP оголошення
Кумедний анекдот
Молода сімейна пара. Вечір. Уривок розмови.
- Я товста?
- Ні.
- Але схуднути не завадило б, так?
- Ти мені і така подобаєшся.
- Але захоплення не викликаю, так?
- Викликаєш.
- Але не скажене, так?..
Опитування на сайті
Оновлена «Дошка оголошень»!

Вау, супер! Так тримати!
Дуже добре, що оновили.
Сподобалося майже все, але...
Можна додавати фото – це добре!
Звичайна «Дошка оголошень».
Не сподобалася, хочу кращу.
Взагалі відстій, що ви наробили...
   
Авторське право  © 2007 - 2017   Зеленський Сергій Миколайович.  Усі права захищені.
Копіювання матеріалів дозволене тільки з видимим посиланням на джерело: http://www.skvira.com
Хостинг сайту наданий і здійснюється компанією HostPro.ua (м. Київ, Україна)  далі
Тематичний індекс цитування Яндекса (тІЦ)
.
Піднятися нагору