UA RU ENG
 
Розділи порталу

  Дошка оголошень

  Символи міста

  Історія

  Пам´ятники

  Природа

  Фотогалереї

  Мапа міста

  Статистика

  Міська влада

  Підприємства

  Люди Сквирщини

  Пожежна частина

  Хлібозавод

  Військкомат

  Телефони

  Поштові індекси

  Архітектура

  Віра та релігія

  Цікавинки

  

Звістки із розділів
Значимим розділом Іnternet-порталу «Місто Сквира» є оновлений розділ – «Дошка оголошень». Тут ви можете безкоштовно розмістити будь-яке оголошення, на термін від 10 до 120 днів. Даний розділ вміщає в собі понад 80 різноманітних категорій, тому практично охоплює усі сфери життя міста та району. Оновлена «Дошка оголошень» має простий та зручний інтерфейс, массу оновлених функцій. Переконатися у цьому ви можете самі, відвідавши даний розділ.
Випадкове фото
Хмара тегів

Для перегляду потрібний
Flash Player 9
або вище.

Онлайн на сайті
Історія : Походження вулиць та провулків міста Сквира
 
Кожна вулиця у місті має свою цікаву історію, своє походження. Найстаровиннішою вулицею – є центральна, яка колись називалась Цареградська. Утворилась, вона, мабуть, разом із зародженням самого містечка десь у середині І тис. н. е. Вона лежала на старій Молдавській дорозі, якою, цілком можливо, рухалась дружина київського князя Кия до візантійського імператора в кінці V ст. н. е., а також посольства візантійського імператора Феодосія II, до Аттіли, в його резиденцію в Києві у 448 р., в складі якого був історик Пріск Панійський. Адже назва вулиці вказує на те, що це була дорога на Царград (Константинополь, пізніше Стамбул). Нею могли проїжджати київські князі Олег, Ігор, Святослав, які підтримували зв'язки із Царградом.
Із прийняттям християнства на місці язичеського капища, тут побудували невеличку дерев'яну церкву, яка протягом століть, як і все місто, перетворювалась у згарище і знову відновлювалась, аж поки у 1609 р., тут не збудували кам'яну церкву, названу Успенською. Через сто років побудували дзвіницю. На вулиці стояли крамниці, невеликі майстерні ремісників.
На розі вулиць Цареградської та Липовецької, наприкінці XVIII ст. будується двоповерховий будинок повітової (земської) пошти, який у XIX ст. служить готелем. Очевидно, саме тут зупинялись відомі культурні діячі-письменники Т. Шевченко, М. Лєсков, Оноре де Бальзак, хірург М. Пирогов, які відвідували Сквиру у XIX ст. Про це свідчить меморіальна дошка на будинку.
Вулиця Липовецька, що біля земської пошти, зливалась із Цареградською, тягнулась за межі міста на південь, аж до млина. В давнину вона перетиналась оборонною спорудою – Змійовим валом. У часи нападу татарських орд, цей шлях мав назву Чорний, тобто небезпечний, страшний. Згодом, тут виросли нові житлові будинки, цех заводу "Сантехвироби", а в кінці вулиці – меморіал Слави.
В північно-західному кінці вулиці Цареградської, відгалужується на захід, найдовша у Сквирі вулицяРужинська (дорога на Ружин), а на північ – вулиця Київська (дорога на Київ). На першій вулиці розміщувалась чоловіча гімназія, збудована ще в 1909 р., на другій – автовокзал, районна лікарня.
Протягом XIX ст. вулиця Ружинська (дорога на місто Ружин) швидко забудовувалась по обидва боки. Від неї відходили провулки в напрямку річки Сквирки. Після революції, тут була утворена Довгалівська сільська рада, до якої відносились Ярки і Власенкові хутори. На цій території були організовані колгосп ім. Ілліча, який називався ще Довгалівським, та трудова школа – Довгалівська школа колгоспної молоді. В передвоєнні часи вулиця отримала назву Карла Лібкнехта. Тепер вона простягнулася більше як на 2 км за сирзаводом до сільськогосподарського ТОВ "Агрофірма Сквира" та СП "Райагропромбуд".
На південному підніжжі пагорба вздовж річки Сквирки простягнулася майже на 2 км. вулиця Шевченка (колишня Нижня Піщанська), а паралельно їй понад колишньою р. Урвихвіст – вулиця Мічуріна. Впоперек пагорб перетинає вулиця Київська, що виникла вздовж старого шляху із Сквири на Київ. Колишня Верхня Піщанська, але тепер вулиця Кірова.
Найкрасивішою вулицею в місті була Красна (Богачевського), тому її так і названо ("красна" – красива). Забудова її почалась ще у XVIII ст. Тротуари було обкладено бруківкою, обсаджено липами і кленами. На ній була "Липова алея". Тут розміщувались Миколаївська церква, кафедральний католицький собор (костьол), тридцятиметрова пожежна вежа, що існує ще й досі. Пізніше на ній збудували Будинок культури та школу мистецтв.
Паралельно вулиці Красній розташувалась вулиця Дворянська (К. Маркса), де жили сім'ї найзаможніших дворян та міщан. Вона була тиха, спокійна. На початку XX ст. тут збудовано приміщення Земської управи, розміщались будинки казначейства, повітового дворянського зібрання. На одному з будинків, де був садовий відділ земської управи, є меморіальна дошка, що свідчить про перебування тут М. Рильського. На цій вулиці в невеличкому провулку біля теперішнього хлібзаводу народилась українська письменниця Наталія Романович-Ткаченко (1884-1933).
Про окремі вулиці Сквири, в народі складено легенди і перекази. Наприклад, в одній з них розповідається про те, що в жорстокого пана був наймит Конон. За непокірність, його відправили в лісисту і болотисту місцевість за містом. Конон оселився біля дороги, що вела на село Пустоварівку, відкрив там корчму, продаючи подорожнім продукти. Згодом, розбагатівши, він вирубав ліс, купивши його в пустоварівського пана, продав дерево за кордон, збудував гарний будинок і наймав людей на роботу. Так тут виник хутір Хатки. Пізніше Конон розорився, продав хутір іншому панові. Головну вулицю на цьому хуторі стали називати Кононівською (Кононівкою) на честь першого поселенця.
Промовистими є й старі назви інших вулиць та провулків міста Сквира: Верхньоставська (Дюканова), Середньоставська (8 Березня), Нижньоставська (початок вулиці Чапаєва), Гімназична (пров. Жовтневий), Кладбищенська (Маслова), Тюремний провулок (пров. Громова), Училищний провулок (пров. Володарського), Костьольний провулок (пров. Якушкіна), Синагогна (Шолом-Алейхема), Успенська (40-річчя Жовтня), Казимірівська (Островського), Біла Гребля (Новоселецька), Тхорівська (Партизанська), провулок Дворянський (пров. Карла Маркса).
Старі назви вулиць, що збігалися із назвами кутків, замінили нові назви: Бабичі (Мічуріна), Дігтярня, Свинорея (Чапаєва), Піщанська (Т. Шевченка), Власенкові Хутори (Стаханова), Чорний Ліс (Лесі Українки), Павленкові Хутори (Фрунзе), Ярки (Леваневського), Куликівська (Ковельмана, Декабристів, П. Осипенко). Колишня Базарна площа тепер називається Ювілейною.
 
Коментарі (1)  Докладніше
 
Люди Сквирщини : Мудрий і талановитий керівник – Микола Семенович Мельниченко
 
Микола Семенович Мельниченко народився 17 квітня 1933 року в смт. Бабанка Уманського району, що на Черкащенні, у родині службовців – Семена Лаврентійовича і Аделі Станіславівни. Він був старшим у сім'ї, ще був менший брат Валентин (нині покійний) та дві сестри Людмила та Алла. З ними, у Миколи Семеновича – міцні зв'язки, всім по-можливості допомагає, всіх підтримує і дуже любить.
Батько М. С. Мельниченка, Семен Лаврентійович, був на фронті, нагороджений орденами Червоної Зірки, Великої Вітчизняної війни ІІ ступеня. Демобілізувався у серпні 1945 року. У 1946 році родина переїхала в місто Тальне на Черкащині, де Микола Семенович закінчив 10 класів середньої школи №1. Вищу освіту здобув в Одеському технологічному інституті імені Ломоносова і отримав спеціальність інженера-технолога.
Так розпорядилася доля, що перші кроки професійного становлення майбутнього керівника, одного з найбільших хлібоприймальних підприємств України – відбулися у Росії. Молодого здібного спеціаліста направили на роботу на Ужурський хлібоприймальний пункт Красноярського крайового управління хлібопродуктів, де з 1 серпня 1958 року працював на посаді завідуючого елеватором. Потім, з травня 1959-го Микола Семенович трудиться крупчатником млина станції Аскіз Красноярського краю. Менше, ніж за півроку, обійняв посаду головного інженера Аскізького хлібоприймального пункту.
Та, мабуть, рідна, дорога серцю Україна кликала до себе тихим шепотом зеленокудрих лісів, золотим сяйвом стиглої пшениці, приходила у снах ніжним переспівом джерельних річок.
 
Коментарі (1)  Докладніше
 
Новини : Нахабні таксисти – покривають ганьбою місто Сквира
 
Сфера надання послуг таксі у місті Сквира розвинена досить непогано. Чому я це стверджую? Бо кількість авто, які задіяні у цій сфері, досить чимала. А коли, замовляєш таксі по телефону, то чекати довго не потрібно, дуже скоро приїзджає авто. І це не залежить від дня чи ночі, чи то святкові дні, коли повно викликів, чи то простий будній день. Пам'ятаю, як все це тільки розпочиналося. Послуг таксі у місті не було, найближчі точки даного сервісу були у Білій Церкві. Ніхто тоді й не вірив, що у Сквирі будуть замовляти таксі. Але це було помилкове бачення, і на теперішній час у місті є 3 чи 4 фірми (точно не знаю), які надають дані послуги, їхні автопарки нараховують десятки машин. І це добре! Погодьтесь. Зручно, комфортно, на будь-який смак. Чи то просто приїхати з однієї точки в іншу, чи то перевезти будь-який вантаж, чи здійснити переїзд. Все це зможуть зробити наші Сквирські таксисти, звичайно, не безкоштовно.
Але на сьогоднішній день, я почав помічати велику проблему, яка дедалі більше ускладнюється. Не хочу казати за всіх таксистів міста, да й за усіма я не вслідкую, але усе частіше я бачу, як таксисти у Сквирі стають нахабними та зухвалими. Саме так! Вони ведуть себе ніби для них закони не писані, а вони самі, мало не царі та господарі міста. Коли з'явилися були тільки перші таксисти – це був зразок поваги та законослухняності на дорозі. А зараз? І правила не писані, і розійдіться, бо вони бачите їдуть. Хіба вони тільки одні учасники дорожнього руху. Інші авто, велосипедисти, та навіть простий пішохід – і той є учасником дорожнього руху. Я розумію, що за цим повинно слідкувати наше ДАІ, але за усіма ж то не вслідкуєш. І це дуже ганьбить наше місто. Кожен водій таксі повинен чинити по совісті (ну і згідно правил дорожнього руху), будучи прикладом для інших.
 
Коментарі (2)  Докладніше
 
Новини : «Неочікувана» зима увірвалася у місто Сквира
 
У місто Сквира несподівано завітала – зима. Але «несподівано», не те слово... Така хурделиця здійнялася, такий лапатий сніг повалив. Після обіду – місто вже не впізнати, преобразилося. Все наче за розкладом. Розпочався грудень – і розпочалася зима, як на замовлення. Перше та друге грудня припали на вихідні, а третього, в понеділок, як на роботу – вийшла зима. Цей день був непередбачуваним. У неділю – все як за звичай, настав ранок, пройшов день, ось і вечір. Чекаєш наступний день, такий як і цей. Але ні, на тобі. Закрутилося, посипало, спочатку йшов дощ, який поступово перейшов у дощ зі снігом, а потім «повалив» мокрий сніг. Саме так – «повалив». Був такий лапатий, здоровий та мокрий.
Добре у приміщенні, де тепло, наприклад, в офісі чи там в бухгалтерії. Сидиш в теплі та затишку. А знадвору буяє стихія. Так і в мене трапилося. Зранку дощ, в обід мокрий сніг. Потім робота, те се, забулася погода. А як йти додому, то такий погодний сюрприз. Але нічого, дістався додому швидко – колеги підвезли на авто. Що й казати, яка була погода, як важко було водієві керувати автомобілем. Декілька секунд, і все – вже нічого не видно. Усе лобове скло миттю заліпило снігом. Добре, що були справні дворніки, але й вони ледь-ледь вправлялися з таким потоком снігу.
Вже дома (як добре), повечеряв, переглянув новини – про погоду, знову забувся. Пізно ввечері вирішив перевірити, чи заспокоїлась стихія, вийшов на подвіря. Та де там! Сніг все йшов та йшов. «Да-а-а-а-а...» – подумав я – «Буде багато роботи, поки все порозчищаєш, повідкидаєш всюди сніг». Замерзший та весь у снігу, я побіг до хати.
На ранок все заспокоїлося. Погода була тиха та привітна. А от снігу – повно! Ну що ж, за лопату – та й до роботи. Із-за того, що сніг був мокрий, то він прилипав до всього до чого тільки було можна. Навіть на трубі, яка постачає газ до будинку – то і там повнісінько снігу.
 
Коментарі (1)  Докладніше
 
Новини : У березні та квітні 2012 року дороги міста та району оглянула спеціальна комісія.
 
Питання доріг завжди було актуальним у місті Сквира та Сквирському районі. Актуальним у плані їх якості та обслуговуванні. У зв'язку з цим, була створена спеціальна комісія, яка провела огляд доріг на всій території Сквирщини. Її метою було визначити стан експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, стан вулиць міста, населених пунктів та залізничних переїздів після зимового періоду. Першочерговим завданням було виявити чи належним чином підготовлені дороги Сквирщини для проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу та туристичного сезону.
До складу комісії увійшли представники Сквирського ВДАІ, служби автомобільних доріг, залізничних переїздів та представники комунального господарства.
Було оглянуто стан покриття проїжджої частини (наявність деформацій у вигляді ямковості, осідань, колійності та інше), узбіч, смуг відведення, придорожні території, тротуари, технічні засоби організації дорожнього руху, зовнішнє освітлення тощо.
У результаті перевірки виявлено досить великі пошкодження, на ремонт яких потрібно значні кошти.
Керівникам господарств і службам, до компетенції яких входять вищеназвані заходи, були надані вказівки про необхідність прискорення проведення належних ремонтних робіт, для усунення всіх недоліків та пошкоджень.
 
Коментарі (1)  Докладніше
 
Календар
«    Серпень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Прогноз погоди
VIP оголошення
Кумедний анекдот
Жінка, директор фірми, вбігає в кімнату системного адміністратора, кидає на стіл пачку документів і каже:
- Це терміново надіслати електронною поштою.
Адмін, не відриваючись від комп'ютера:
- Це зробити неможливо...
Директор здивовано:
- Це ж чому ще?
Адмін:
- Електронні конверти скінчилися!
Опитування на сайті
Оновлена «Дошка оголошень»!

Вау, супер! Так тримати!
Дуже добре, що оновили.
Сподобалося майже все, але...
Можна додавати фото – це добре!
Звичайна «Дошка оголошень».
Не сподобалася, хочу кращу.
Взагалі відстій, що ви наробили...
   
Авторське право  © 2007 - 2017   Зеленський Сергій Миколайович.  Усі права захищені.
Копіювання матеріалів дозволене тільки з видимим посиланням на джерело: http://www.skvira.com
Хостинг сайту наданий і здійснюється компанією HostPro.ua (м. Київ, Україна)  далі
Тематичний індекс цитування Яндекса (тІЦ)
.
Піднятися нагору