UA RU ENG
 
Розділи порталу

  Дошка оголошень

  Символи міста

  Історія

  Пам´ятники

  Природа

  Фотогалереї

  Мапа міста

  Статистика

  Міська влада

  Підприємства

  Люди Сквирщини

  Пожежна частина

  Хлібозавод

  Військкомат

  Телефони

  Поштові індекси

  Архітектура

  Віра та релігія

  Цікавинки

  

Звістки із розділів
Значимим розділом Іnternet-порталу «Місто Сквира» є оновлений розділ – «Дошка оголошень». Тут ви можете безкоштовно розмістити будь-яке оголошення, на термін від 10 до 120 днів. Даний розділ вміщає в собі понад 80 різноманітних категорій, тому практично охоплює усі сфери життя міста та району. Оновлена «Дошка оголошень» має простий та зручний інтерфейс, массу оновлених функцій. Переконатися у цьому ви можете самі, відвідавши даний розділ.
Випадкове фото
Хмара тегів

Для перегляду потрібний
Flash Player 9
або вище.

Онлайн на сайті
Історія » Мікрорайони Сквири : Ярки, Слобода та Чорний Ліс
 
З глибокої давнини, місто Сквира розміщалося на невисокому пагорбі між річками Сквирка – на півночі, Домантівка (або Дорошівка) – на півдні, рікою Кудрявка (або Дем'янівка) – на заході та невеликою річечкою Кононівка – на південному сході.
У різні часи за межами міста виникли окремі поселення, які сквиряни називали "кутками". Ці поселення мали власні назви, які ще зберігаються в пам'яті старожилів, хоч молодь їх майже не знає. У XX ст. кутки ввійшли в межі міста і стали його мікрорайонами.
Так, пагорб, який на півдні міста, обмежений селом Домантівкою і рікою Кудрявка, – здавна називається Слободою. Звідки ж така назва і коли заселялося це передмістя сучасної Сквири?
Слободи, які масово з'являються у другій половині XVI ст. у південно-східних районах Подільського, Брацлавського та Київського воєводств на Лівобережній Україні та на південних окраїнах Російської держави (Слобожанщині), були поселеннями "слободних", тобто вільних, не закріпачених селян. Їх поява пояснюється посиленням колонізації вільних українських земель переселенцями з Волині, Польщі, північних районів України. Польські магнати, захопивши після Люблінської унії величезні площі земельних угідь на Півдні України, відчували гостру нестачу робочих рук. Щоб заохотити переселенців, поміщики засновували слободи, в яких створювали пільгові умови для селян. Поселенці звільнялися в залежності від місцевості на 10-20 і навіть 30 років від сплати повинностей.
Як відомо, спалена дощенту, в кінці XVI ст., Сквира, у 1615 р. оголошується слободою. Для різнорідного контингенту переселенців поблизу Сквири й виділили "слободу" – територію, вільну від забудови й придатну для землеобробітку.
Першими поселенцями Слободи були вихідці із безземельної польської шляхти, на що вказують прізвища її мешканців: Пилатівські, Комарницькі, Врублевські, Янські, Луцькі. Прізвище останніх свідчить про те, що їх предки переселилися із м. Луцька на Волині.
Частина Слободи, ближча до міста, заселилася пізніше. Одна з її околиць називалася Чумаки, оскільки її жителі Гашенки займалися чумакуванням.
Землі від правобережного схилу Домантівки сквиряни називали Чорним Лісом, бо в давнину правий берег її був вкритий лісом. Він починався від водойми річки. Тут росли верба і вільха, вище на схилі – осика, груша, яблуня, ліщина, калина, а ще вище – берест, ясен, дуб, липа, береза з різноманітним підліском. Хвойних дерев не було. Здавна слов'яни листяний ліс називали "чорним". І хоча лісу тепер нема, назва його у пам'яті народній збереглася.
На південному заході Сквири розташована її околиця – Ярки, куди входять сучасні вулиці Леваневського, Громова, Папаніна, Маслова, Чкалова, Маршала Жукова, Плугатаря, Ольшевського, Першотравнева і Радянська. Найстаровиннішою є вулиця Леваневського.
Куток Ярки виник приблизно у XVIII ст. за досить глибоким яром. Спочатку він, очевидно, називався "за яром", а потім назва спростилася до Ярки. Розміщений на лівому боці струмка Кудрявка. Раніше цей струмок був невеличкою річечкою, що витікала з-під села Квітневого.
Першопоселеннями в урочищі Ярки були, за переказами старожителів, родини Березовських, Гуменюків та Момотенків.
Недалеко від Ярків є мальовничий гай (колись хутір) під назвою Дубовий. Там між дубами та іншими столітніми деревами протікає струмок Кудрявка. Яр розділяє гай на дві частини, а по виході з нього розташоване грузьке болото, яке не висихало навіть спекотного літа. Ще донедавна, тут можна було помітити залишки оселі, що колись згоріла від пожежі. Землю хутора обробляли нові господарі, але місце згарища залишалось незайманим, заростало бур'янами. Обминали його, бо про гай Дубовий на Сквирщині з покоління в покоління передавався переказ під назвою "Вогники":
«У хуторі Дубовому в далекі часи жив чоловік Савка Корж зі своєю донечкою Маринкою і приймаком-сиротою Петром. Мати Маринки померла, коли донечці не було й місяця. Залишився Савка вдівцем, сам виходив дівчинку-сирітку.
Вже Маринка зіп'ялась на ніжки, стала щебетушкою, радувала свого татка. Пізньої осені прибився до їхньої оселі маленький хлопчина. Видно було, що сирота, він ходив від села до села, просив милостиню. Звали його Петром. Савка обігрів хлопчину, нагодував, а потім прийняв його у свою родину. Так їх стало троє.
Минав рік за роком, діти росли на втіху батькові. Марина кожного дня ставала все вродливішою, а Петро ріс гарним, роботящим парубком. Дружно жила невеличка родина.
Але сім'ю підстерігало лихо. Однієї зими старий батько застудився і помер. Помираючи, заповів Марині і Петрові, щоб довго жили і пов'язали своє життя законним шлюбом. Поховавши батька, Марина і Петро лишилися круглими сиротами, але продовжували господарювати на хуторі. Після роковин смерті батька, вони вирішили одружитись, та доля розпорядилась по-своєму.
Одного дня надвечір на хутір забрели озброєні зайди.
 
Коментарі (0)  Докладніше
 
Новини : Потужні підприємства міста надають допомогу в селах Сквирського району.
 
Так склалося, що на території населених пунктів Домантівської сільської ради, немає діючих підприємств, що, звичайно, додає немалих труднощів у повсякденному житті громади. Але в місті Сквира є відповідальні керівники потужних підприємств, які не байдужі до проблем сіл Сквирського району, це – директор ПП «Росава-Агро» В. І. Янчук та директор ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» В. О. Дорошенко. І земля громади також в надійних руках. Підприємства не залишають її в занепаді, орендують, обробляють, отримують гарні врожаї.
Саме завдяки Віктору Олександровичу Дорошенку все кладовище села Ями було обнесено бетонною огорожею, а вже самі його мешканці провели серйозну роботу з облаштування – вирубали порослі, посадили нові дерева. Хотілося б виділити самих активних, це – П. Д. Щур, М. М. Щур, О. Г. Щур, О. О. Пошелюзний, М. І. Гаврилюк, В. М. Щур, М. І. Мельничук, В. С. Порхун і багато інших тих, хто долучилися до робіт з благоустрою кладовища, яке нині має зразковий вигляд. Та й ставлення самих жителів цього села до збереження пам’яті пращурів можна брати за приклад усьому нашому Сквирському району.
 
Коментарі (0)  Докладніше
 
Календар
«    Квітень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
Прогноз погоди
VIP оголошення
Кумедний анекдот
На симпозіумі розмовляють професора:
- Колега, а як ви ставитеся до визначення погоди за поведінкою тварин?
- Дуже позитивно. Ось, наприклад, ураган по хом'ячкам. Виходиш на вулицю - немає хом'ячків. Отже був ураган!
Опитування на сайті
Оновлена «Дошка оголошень»!

Вау, супер! Так тримати!
Дуже добре, що оновили.
Сподобалося майже все, але...
Можна додавати фото – це добре!
Звичайна «Дошка оголошень».
Не сподобалася, хочу кращу.
Взагалі відстій, що ви наробили...
   
Авторське право  © 2007 - 2017   Зеленський Сергій Миколайович.  Усі права захищені.
Копіювання матеріалів дозволене тільки з видимим посиланням на джерело: http://www.skvira.com
Хостинг сайту наданий і здійснюється компанією HostPro.ua (м. Київ, Україна)  далі
Тематичний індекс цитування Яндекса (тІЦ)
.
Піднятися нагору