UA RU ENG
 
Розділи порталу

  Дошка оголошень

  Символи міста

  Історія

  Пам´ятники

  Природа

  Фотогалереї

  Мапа міста

  Статистика

  Міська влада

  Підприємства

  Люди Сквирщини

  Пожежна частина

  Хлібозавод

  Військкомат

  Телефони

  Поштові індекси

  Архітектура

  Віра та релігія

  Цікавинки

  

Звістки із розділів
Значимим розділом Іnternet-порталу «Місто Сквира» є оновлений розділ – «Дошка оголошень». Тут ви можете безкоштовно розмістити будь-яке оголошення, на термін від 10 до 120 днів. Даний розділ вміщає в собі понад 80 різноманітних категорій, тому практично охоплює усі сфери життя міста та району. Оновлена «Дошка оголошень» має простий та зручний інтерфейс, массу оновлених функцій. Переконатися у цьому ви можете самі, відвідавши даний розділ.
Випадкове фото
Хмара тегів

Для перегляду потрібний
Flash Player 9
або вище.

Онлайн на сайті
Люди Сквирщини : Талановитий педагог Тамара Омелянівна Лаврик
 
Тамара Омелянівна Лаврик – непересічна особистість, яка є прикладом самовідданого служіння людям, взірцем професіоналізму, прекрасна, чарівна жінка, талановитий педагог, умілий організатор.
Усі, хто знає її, одностайні в одному – благородна душею, чесна і порядна, живе для інших, допомагає, підтримує, наставляє. Зміст її життя – робота, задля котрої не шкодувала ані фізичних, ані душевних сил. Тамара Омелянівна, як завідуюча відділом освіти Сквіирського району, уміло спрямовувала керівників на удосконалення і розвиток дошкільних і середніх навчальних закладів, створення навчальних кабінетів, шкільних музеїв. Найголовнішим у роботі педагога, вважала вона, є підтримка природних здібностей дітей. Тож не дивно, що особливу увагу приділяла організації і проведенню учнівських предметних олімпіад, творчих конкурсів художньої самодіяльності. А опалення, завезення вугілля у заклади, коли ще не було газифіковано школи і дитсадки, водогони і каналізації – все це не так просто було вирішувати жінці-завідуючій. Як завжди, складним було вирішення питання ремонту закладів освіти, але багато було зроблено для забезпечення їх наочністю, меблями, технічним обладнанням й засобами навчання, особливо сільські школи мали змогу поповнити ними кабінети.
Народилася Тамара Омелянівна Лаврик у містечку Тальне, що на Черкащині. Перед Другою світовою війною сімя проживала у місті Біла Церква, а потім евакуювалася у Недригайлівський район Сумської області. Звідти переїхала у село Самгородок, потім до міста Сквира.
Після закінчення факультету «російська мова і література, німецька мова» Вінницького державного педагогічного інституту, Тамара Омелянівна змогла здійснити свою мрію – стати учителем.
 
Коментарі (0)  Докладніше
 
Люди Сквирщини : Микола Іванович Базяк – ерудит, математик, демократ, патріот
 
Микола Іванович Базяк – відомий на Сквирщині педагог, ініціативний, принциповий, новатор, втілювач в життя багатьох цікавих ідей, натхненник незалежності держави. Свій трудовий шлях пройшов відповідально, але не легко.
Народився 15 травня 1942 року у селянській сім’ї в селі Косяківка Таращанського району, що на Київщині. Дитинство було таким, як і всіх ровесників того тяжкого часу – холодним, босоногим та напівголодним. Середньої школи не було, то семирічну та середню освіту довелося здобувати в сусідніх селах, щодня долаючи 4-7 кілометрів. Причому, за навчання на півріччя у 8-10 класах платили 75 рублів (з січня 1956 року таку плату відмінили). Тоді пільги мали випускники, які вже заробили дворічний трудовий стаж. Паспорт також отримували ті випускники, хто ставав студентом навчального закладу на підставі клопотання його директора.
Після закінчення Самбірського педагогічного училища (Львівщина) Микола Іванович працював учителем початкових класів Орлівської середньої школи Понорницького району Чернігівської області. Звідси був призваний на службу в армію. Після демобілізації повернувся на рідну Таращанщину і присвятив себе справі навчання та виховання дітей. На Богуславщині працював учителем початкових класів, учителем математики та фізики у восьмирічних школах. У той же час поступив на фізико-математичний факультет Київського педагогічного інституту (заочна форма), попри те, через два місяці залишив таке навчання. У 1967 році став студентом фізико-математичного факультету (стаціонарного відділення) Уманського педагогічного інституту, будучи вже одруженим.
 
Коментарі (0)  Докладніше
 
Люди Сквирщини : Петро Митрофанович Бондаренко – вчитель з великої букви
 
Петро Митрофанович Бондаренко – вчитель німецької мови Сквирської ЗОШ №5, активний громадський діяч міста Сквира.
Народився педагог в селі Онопріївці Тальнівського району Черкаської області в багатодітній селянській родині, де, крім нього, виховувалося ще двоє братів Степан, Іван і сестра Марія. Босоноге дитинство припало на повоєнний період, було хоч і нелегким, але досить цікавим. Саме через те, що дітей у сім’ї було четверо, весело організовували різні ігри, змістовно проводили дозвілля. Але більше допомагали батькам у різних господарських роботах: пасли худобу, заготовляли дрова, бур’ян для домашніх тварин. Малий Петро з радістю після уроків допомагав матері проривати буряки чи інші просапні культури. Найбільшою відрадою була школа, де вчителі відкривали для учнів великий і цікавий світ. Все, що дала початкова школа, відіграло велику позитивну роль у подальшому навчанні і житті. Саме тут була привита велика любов до вивчення напам’ять поезії, декламації, спортивних змагань, у яких Петро Бондаренко з дитинства брав активну участь.
Після успішного закінчення Онопріївської середньої школи поступив до Черкаського державного педінституту на філологічний факультет, де вивчав українську, російську та німецьку мови, літературу. Студентські роки були найбільш цікавими і незабутніми у житті. Адже, крім навчання, з великим задоволенням читав вірші на студентських вечорах, займався у спортивних секціях, відвідував вечори-зустрічі з письменниками Черкащини. Після інституту працював вчителем німецької мови в селі Оленівка, що на Чернігівщині.
 
Коментарі (3)  Докладніше
 
Люди Сквирщини : Наталія Іванівна Рудюк – вчитель вищої категорії
 
Наталія Іванівна Рудюк, у Малолисовецькому НВК, працює 22-й рік поспіль. Вона – випускниця цієї школи, до якої повернулася на роботу після закінчення факультету української філології Херсонського педагогічного інституту. Наталія Іванівна – вчитель вищої категорії. Викладає українську мову і літературу в 5-9 класах. Упродовж дванадцяти років – заступник директора з навчально-виховної роботи. У цьому навчальному році стала переможцем І (районного) туру конкурсу «Вчитель року» у номінації «українська мова і література». Вчитель працює над впровадженням проектних технологій. Серед напрацювань Наталії Іванівни: створення символів, укладання збірки «Рослини-символи», робота над пошуковим проектом «Гордість рідної землі», який нині знаходиться на стадії презентації. Залюблена у рідне село, у його людей, Наталія Рудюк особливо радіє, коли їй вдається відшукати відомих земляків, які мають вагомі здобутки.
Справжнім відкриттям стала письменниця з миньківської землі Марія Кагальна. Її книги «Так склалася доля», «Там, де нас нема» – автобіографічні, мають велику художню цінність, написані барвистою народною мовою. Завдяки Наталії Рудюк односельці мали змогу поспілкуватися з Марією Кагальною, яка живе на Донеччині, під час відзначення Дня села. Адже саме на це свято його організатори запросили письменницю.
 
Коментарі (0)  Докладніше
 
Люди Сквирщини : Педагогічний шлях Галини Семенівни Лавріненко
 
Життя Галини Семенівни Лавріненко майже півстоліття пов’язане зі школою, майже півстоліття вона була з дітьми. Її рука лежала в їх руці, її очі горіли їх вогнем, її сльози текли разом з їх сльозами, її усмішка з’являлася з їх усмішкою. Небайдужою, строгою, завжди готовою підтримати, пожурити, пригорнути – такою запам’ятали її учні Піщанської школи. Доброзичливою і вимогливою, дисциплінованою і відповідальною – такою знають її колеги. Дзвінки, уроки, перерви… Плани, конспекти, доповіді, виступи… Скільки їх було у її багатому на події житті…
Галина Семенівна Лавріненко народилася на Черкащині, у місті Катеринополі.
Перед Великою Вітчизняною війною родина переїхала до Фастова. І в чотири роки скінчилось дитинство: тато пішов на фронт, родина залишилась в окупованому місті. Кажуть, що діти мало що пам’ятають, але вона запам’ятала все: гуркіт літаків, вибухи, постріли, сльози знайомих і незнайомих людей, страх, відчай, поранених, вбитих…
Потім будуть сльози радості, коли Левітан по радіо скаже: «Перемога!». Тривожні дні і ночі, коли чекали звістки від батька, бездонне щастя, коли він, статний військовий Семен Петрович Лавріненко, повернеться із фронту. Але все минає, а життя продовжується. Держава відбудовується, діти йдуть до школи. Лави школярів у 1945 році поповнила також і Галинка. Перші літери виводились не в зошиті в косу лінію, а чорнилом з бузини на клаптиках паперу. Але як їй хотілось вчитись і писати, писати, писати…
У 1947 році сталась ще одна важлива подія. Батька направили у Сквирський район головним зоотехніком. Родина переїздить до міста Сквира. Далі – навчання у Сквирській середній школі №1.
 
Коментарі (0)  Докладніше
 
Календар
«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
Прогноз погоди
VIP оголошення
Кумедний анекдот
Вирішив чоловік взяти кредит. У банк не пішов, а звернувся у сумнівну організацію, яка видавала кредити практично всім. Прийшов і спілкується з менеджером:
- Ви можете дати мені кредит під слово честі?
- Без проблем.
- А якщо я його не поверну?
- Тоді постанете перед судом Всевишнього.
- Ну, коли це ще воно буде! - усміхнувся чоловік.
- Ну, якщо не сплатите щомісячний платіж до п'ятого числа, то десь після шостого...
Опитування на сайті
Оновлена «Дошка оголошень»!

Вау, супер! Так тримати!
Дуже добре, що оновили.
Сподобалося майже все, але...
Можна додавати фото – це добре!
Звичайна «Дошка оголошень».
Не сподобалася, хочу кращу.
Взагалі відстій, що ви наробили...
   
Авторське право  © 2007 - 2017   Зеленський Сергій Миколайович.  Усі права захищені.
Копіювання матеріалів дозволене тільки з видимим посиланням на джерело: http://www.skvira.com
Хостинг сайту наданий і здійснюється компанією HostPro.ua (м. Київ, Україна)  далі
Тематичний індекс цитування Яндекса (тІЦ)
.
Піднятися нагору