UA RU ENG
 
Розділи порталу

  Дошка оголошень

  Символи міста

  Історія

  Пам´ятники

  Природа

  Фотогалереї

  Мапа міста

  Статистика

  Міська влада

  Підприємства

  Люди Сквирщини

  Пожежна частина

  Хлібозавод

  Військкомат

  Телефони

  Поштові індекси

  Архітектура

  Віра та релігія

  Цікавинки

  

Звістки із розділів
Значимим розділом Іnternet-порталу «Місто Сквира» є оновлений розділ – «Дошка оголошень». Тут ви можете безкоштовно розмістити будь-яке оголошення, на термін від 10 до 120 днів. Даний розділ вміщає в собі понад 80 різноманітних категорій, тому практично охоплює усі сфери життя міста та району. Оновлена «Дошка оголошень» має простий та зручний інтерфейс, массу оновлених функцій. Переконатися у цьому ви можете самі, відвідавши даний розділ.
Випадкове фото
Хмара тегів

Для перегляду потрібний
Flash Player 9
або вище.

Онлайн на сайті
Люди Сквирщини : Мудрий і талановитий керівник – Микола Семенович Мельниченко
 
Микола Семенович Мельниченко народився 17 квітня 1933 року в смт. Бабанка Уманського району, що на Черкащенні, у родині службовців – Семена Лаврентійовича і Аделі Станіславівни. Він був старшим у сім'ї, ще був менший брат Валентин (нині покійний) та дві сестри Людмила та Алла. З ними, у Миколи Семеновича – міцні зв'язки, всім по-можливості допомагає, всіх підтримує і дуже любить.
Батько М. С. Мельниченка, Семен Лаврентійович, був на фронті, нагороджений орденами Червоної Зірки, Великої Вітчизняної війни ІІ ступеня. Демобілізувався у серпні 1945 року. У 1946 році родина переїхала в місто Тальне на Черкащині, де Микола Семенович закінчив 10 класів середньої школи №1. Вищу освіту здобув в Одеському технологічному інституті імені Ломоносова і отримав спеціальність інженера-технолога.
Так розпорядилася доля, що перші кроки професійного становлення майбутнього керівника, одного з найбільших хлібоприймальних підприємств України – відбулися у Росії. Молодого здібного спеціаліста направили на роботу на Ужурський хлібоприймальний пункт Красноярського крайового управління хлібопродуктів, де з 1 серпня 1958 року працював на посаді завідуючого елеватором. Потім, з травня 1959-го Микола Семенович трудиться крупчатником млина станції Аскіз Красноярського краю. Менше, ніж за півроку, обійняв посаду головного інженера Аскізького хлібоприймального пункту.
Та, мабуть, рідна, дорога серцю Україна кликала до себе тихим шепотом зеленокудрих лісів, золотим сяйвом стиглої пшениці, приходила у снах ніжним переспівом джерельних річок.
 
Коментарі (1)  Докладніше
 
Новини : Подорожання хлібу та хлібобулочних виробів у місті Сквира
 
Із 5 лютого 2013 року підвищилась ціна на хліб дорожній і батон дорожній ДП ПАТ «Київхліб» «Сквирський хлібозавод». Тобто, подорожчав хліб, який споживає пересічний громадянин. «До речі, дуже смачний. Ми його купуємо щодня, але вже стає проблемно, бо за буханку треба платити 4 грн. 10 коп. Для нашого бюджету, як пенсіонерів (зі мною, інвалідом ІІ групи, проживає син, інвалід І групи), то стало вже випробуванням гаманця, бо хліб купуємо, як основний продукт», – бідкається Ніна Іванівна Ганевська, яка вийшла з магазину «Віта», що в центрі міста Сквира. Базарного суботнього дня, на продовольчому ринку доводилось слухати багато нарікань на здорожчання хліба, зневірені покупці не ймуть віри аргументам щодо чинників, які спричиняють його, бо вже звикли, що «говориться одне, думається друге, а робиться третє», як сказав навздогін молодий чоловік, підкріпивши свій аргумент «кріпким» слівцем. Зосереджувалась увага здебільшого на сквирський хліб, давно звичний для місцевих споживачів. Хоч ціни на цей продукт інших виробників – вищі. Для прикладу: Сквирського хлібозаводу (0,7 кг) – 3,73 грн. від виробника, 3,80 – 4,25 грн. у продажу; Білоцерківського хлібокомбінату (0,95 кг) – відповідно 4,76 грн. і 5,30 – 5,60 грн.; Ржищівського хлібозаводу (0,65 кг) – 3,70 грн. і 4,30 – 4,50 грн.; Київських хлібозаводів (0,95 кг) – 4,80 грн. і 5,30 – 5,50 грн., Бердичівського (0,65 кг) – 3,97 грн. і 4,50 – 5,00 грн., Козятинського (0,65 кг) – 3,80 грн. і 4,40 – 4,60 грн.
За коментарем з приводу цінової політики на хліб ми звернулися до директора ДП ПАТ «Київхліб» «Сквирський хлібозавод» Олександра Миколайовича Рибака: «Підвищення ціни на хлібобулочні вироби – вимушений крок з боку нашого підприємства. Ми, як могли, трималися з липня 2011 року. А вже у грудні 2012-го та в лютому 2013-го економіка заводу не витримала змагання на ціновому ринку».
 
Коментарі (0)  Докладніше
 
Новини : Досягнення та здобутки аграріїв Сквирського району за минулий рік
 
Кілька останніх років Україну радували врожаї зернових і технічних культур. Добре родили й овочеві, особливо картопля, капуста та морква. Виручені кошти від реалізації цих культур були вкладені аграріями нашого району у придбання сучасної техніки вітчизняного та іноземного виробництва. Адже, як свідчать факти, наша держава суттєво відстає у технічному озброєнні сільського господарства від розвинутих країн заходу. Отож, лише за останній рік аграрії нашого району придбали майже 60 одиниць різної сільгосптехніки та устаткування для ферм на загальну суму понад 14 млн. гривень. Зокрема, купили 17 тракторів, переважно провідних іноземних фірм Джон Дір та Холенд. Проте тільки три з них вітчизняного виробництва – Харківського тракторного заводу.
Майже подібна картина – із посівною та ґрунтообробною технікою. Обзавелися торік аграрії і кукурудзозбиральним комбайном «Рось-2», жаткою та 17 одиницями фермерського обладнання і зерноочисної техніки.
Ситуація у цьому плані виглядала б значно краще, якби держава допомагала аграріям компенсувати частину витрачених на придбання техніки коштів, як це було, скажімо, у позаминулі роки.
Значних результатів та прогресу також досягли тваринники Сквирського району. Завдяки належному догляду за дійним стадом та хорошою кормовою базою, на зимово-стійловий період для утримання худоби, було заготовлено достатню кількість сіна, сінажу, силосу, концкормів та соломи, тож середній надій на корову у нашому районі торік становив 4965 кілограмів молока. Це на 300 кілограмів перевищило показник 2011 року.
 
Коментарі (3)  Докладніше
 
Історія » Мікрорайони Сквири : Діхтярня, Грузія, Довгалівка, Хутори, Цимбали
 
На північно-західній околиці міста, за великим ставом, високо на горі, в районі цегельного заводу – нині розташований мікрорайон, який у давнину (та й зараз) називається Діхтярня (Свинорея). Як же виникла ця назва?
У ХІV-ХVII ст. майже до самого міста підходив Єрчиківський ліс. У роки воєнних лихоліть, особливо при набігах татарських орд, городяни знаходили в ньому притулок і сховисько. У мирний час ліс давав людям багато необхідного для життя: будівельний матеріал, дрова, дьоготь, мастило ("шмаровидло") для змащування дерев'яних осей возів. Як відомо, дьоготь одержують із сосни чи берези при сухій перегонці деревини. Ось для цього виробництва поблизу лісу і оселилося, очевидно, в давнину кілька сімей. Вони палили березу і добували дьоготь, який реалізовували на ринку. Цих перших поселенців городяни прозвали "діхтярами". Згодом це народне прізвисько перетворилося на прізвище Діхтяренки. Нащадки цих дігтярів і досі носять це прізвище, без сумніву, дуже давнє, яке свідчить про його професійне походження. Від дігтярів, що жили на названій місцевості, і куток став називатися Дігтярня (Діхтярня), а головна вулиця – Діхтярна, бо по ній возили дьоготь.
Проходив час, ліс все далі відступав від міста і промисел поступово занепад, однак куток з роками розширювався. У кінці XVIII ст. мешканці кутка уже займалися розведенням свиней для збуту на ринку. Тварини більшу частину року були на вільному вигулі, вони нещадно рили грунт вулиць, і вириті ними ями не просихали навіть у жнива. Тому Діхтярня стала носити насмішкувату назву Свинория, яка згодом перейшла у звичайний топонім Свинорея.
Неподалік від Діхтярні (Свинореї) знаходиться Грузіяодин з найстаровинніших кутків (мікрорайонів) Сквири. Розташований на схилі глинистого пагорба поблизу міського ставу, куди дощові потоки постійно несли глинистий грунт, утворюючи велике болото, де завжди було грузько. Звідти й могла піти назва "Грузія". Зараз тут розміщені головна вулиця 8 Березня і ще кілька, забудованих у наш час (Крупська, Дюканова і Дзержинського). На території Грузії знаходиться цегельний завод і міське кладовище.
Є ще одне пояснення назви Грузія. На цій місцевості здавна люди будували хати майже одну біля одної. Отже, місцевість була "загружена", звідси і "Грузія".
У західній частині міста, вздовж великого старовинного шляху на Ружин-Бердичів, розмістився ще один мікрорайон Сквири – Довгалівка. На початку XIX ст. – це передмістя починалося від вулиці Цареградської (тепер Леніна), закінчуючись будинком штабу 27-го гусарського полку із допоміжними службами. Наприкінці століття в цьому будинку розміщалася установа "Воїнське присутствіє".
Очевидно, забудова передмістя почалася наприкінці XVIII ст. вздовж шляху на Ружин і простяглася на досить велику відстань. Тому цю ділянку шляху стали називати словом, похідним з двох слів: "довга" і "лівка" (лінія, линва, шнур). Назву околиці можна виводити і від прізвища першого її забудовника. Ним міг бути українець – Довгаль. Згодом до цього прізвища приєднався суфікс -івка, що найбільш характерно для топонімів на Сквирщині.
Протягом XIX ст. вулиця швидко забудовувалась по обидва боки. Від неї відходили провулки в напрямку р. Сквирки. Після революції, тут була утворена Довгалівська сільська рада, до якої відносились Ярки і Власенкові хутори. На цій території були організовані колгосп ім. Ілліча, який називався ще Довгалівським, та трудова школа – Довгалівська школа колгоспної молоді. В передвоєнні часи вулиця отримала назву Карла Лібкнехта. Тепер вона простягнулася більше як на 2 км за сирзаводом до сільськогосподарського ТОВ "Агрофірма Сквира" та СП "Райагропромбуд".
Якщо повернути від сирзаводу праворуч на вулицю Стаханова, потрапимо в передмістя Сквири, яке в минулому звалося – Власенкові хутори (або Хутори). Ця назва, без сумніву, походить від прізвища Власенко, її першого поселенця, який заснував хутір недалеко від лісу, у невеликій діброві, віддаленій від великої дороги. Нащадки його живуть і досі на цьому кутку. Тепер тут мікрорайон Сквири із вулицями – Стаханова, Комсомольська, Червоноармійська, Пушкіна, провулком Комунар. Живуть тут працівники підприємств та установ міста, зокрема ТОВ «Агрофірма "Сквира"».
Якщо пройти півкілометра по вулиці Стаханова на захід, то побачимо невеликий ярок, по якому в недалекому минулому протікав струмок. Перейшовши через місток, потрапляємо на новий куток, який називається – Цимбали, де й зараз проживають Цимбалюки. Назва кутка асоціюється з назвою старовинного народного музичного струнного інструмента – цимбалами. Цимбали до цього часу є популярним музичним інструментом на Україні і в Білорусії. Очевидно, перші поселенці цього кутка були музиками, що грали на цимбалах.
 
Коментарі (1)  Докладніше
 
Новини : Звідкіля на Сквирському базарі течуть «медові» ріки
 
Мешканці та гості міста Сквира, Сквирського району, можуть не перейматися питанням: "Де дістати мед?" Цьогоріч пасічниками Сквирського району зібрана та реалізована велика кількість цього солодкого продукту. Та й надалі, показники зібраного меду, кажуть про те, що його є і буде вдосталь. Реалізаторів меду та продуктів бджільництва на Сквирському базарі знайти легко, адже їх багато (як для Сквирського базару), можна нарахувати до десяти точок продажу.
Переважна кількість реалізаторів – пасічники, які реалізовують власну продукцію. Так, пасічник, Юрій Володимирович Животовський з міста Сквира (на фото), реалізовує "медову" продукцію тільки свого виробництва. Займається улюбленою справою, розведенням бджіл понад 40 років. Починав з одного вулика. Було й таке, що доглядав від 20 до 40 вуликів. Тепер, Юрій Володимирович, має 10 вуликів. Реалізовуючи мед та продукти бджільництва власного виробництва на Сквирському базарі, він відчуває водночас і гордість, і задоволення, адже пропонує якісну продукцію, якісний мед, який зібраний власноруч, в який вклав часточку себе, частину своєї душі.
Питання отримання меду у місті Сквира та Сквирському району завжди було пріоритетним і має першочергове значення. Адже даний продукт користується значним попитом і приносить значні прибутки, що відображається на економічному стані району. На даний момент, ціна меду в місті Сквира (на базарі) станом на 18 серпня 2012 року становила: 0,5 л. – 25 грн.; 1 л. – 50 грн.; 3 л. – 150 грн. Чи варто говорити і про саму користь меду для здоров’я людини, про вітаміни, які містить в собі мед, про його цілющі властивості, про те, що він зміцнює імунітет людини, що він володіє антибактеріальними властивостями та багато, багато іншого.
 
Коментарі (0)  Докладніше
 
Календар
«    Жовтень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Прогноз погоди
VIP оголошення
Кумедний анекдот
- Ти, п'яна скотина, - кричить жінка до чоловіка, - знову приліз додому серед ночі! Що цього разу вигадаєш на виправдання?
- Нічого.
- І, думаєш, я тобі так ото й повірю!
Опитування на сайті
Оновлена «Дошка оголошень»!

Вау, супер! Так тримати!
Дуже добре, що оновили.
Сподобалося майже все, але...
Можна додавати фото – це добре!
Звичайна «Дошка оголошень».
Не сподобалася, хочу кращу.
Взагалі відстій, що ви наробили...
   
Авторське право  © 2007 - 2017   Зеленський Сергій Миколайович.  Усі права захищені.
Копіювання матеріалів дозволене тільки з видимим посиланням на джерело: http://www.skvira.com
Хостинг сайту наданий і здійснюється компанією HostPro.ua (м. Київ, Україна)  далі
Тематичний індекс цитування Яндекса (тІЦ)
.
Піднятися нагору