Суспільно-інформаційний портал "Місто Сквира" > Віра та релігія > Свято Медового Спасу в церкві Успіння Пресвятої Богородиці.
 

Свято Медового Спасу в церкві Успіння Пресвятої Богородиці.


16-08-2012, 15:09. Розмістив: admin

14 серпня християнська церква зустріла свято Медового Спасу. Цього дня, у церкві Успіння Пресвятої Богородиці, благочинний Сквирського району – протоієрей Андрій Хомишак та священики району, разом з численними вірянами провели обряд богослужіння, освятили букети квітів, воду і мед.
Перший Спас називають Медовим, тому що стільники у вуликах до цього часу наповнені по вінця, і пасічники розпочинають збір меду. За традицією, лише з Медового Спаса дозволялося їсти освячений церквою мед.
Крім цього, це свято ще називають – свято Маковія (Маковея). Християнська церква вшановує сім святих мучеників – братів Маккавеїв (Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма й Маркелла), їхню матір Соломонію (чи Соломію) та їх учителя Єлеазара, які постраждали за відмову прийняти язичництво і прийняли мученицьку смерть. Саме тому, свято дістало цю назву – Маковія. Народ каже: де капала їхня кров, сходила велика полум'яна квітка, що одразу зацвітала, то і був мак.
Напередодні свята, дівчата виготовляли “маковійську квітку”, переважно з городніх і, частково, лісових квітів. Букет мав бути різнобарвним: з чебрецю, чорнобривців, кудрявців, настурцій, рути-м’яти, васильків, нагідок, маточника, польових сокирок, лугової материнки, роман-зілля тощо. Крім того, до «квітки» додавали і голівку невеличкого соняшника, і все це пов’язували червоною стрічкою. Дехто додавав кілька стеблин конопель чи льону.
У такому букеті кожна складова мала свій символ: рута-м’ята оберігала від усякої напасті і додавала здоров’я, ласкавці сприяли тому, щоб у родині була ласка, злагода і щирість, кудрявці – аби у хлопців вились кучері й любили їх дівчата, маточник освячував плодовитість бджіл, а сонях уособлював небесне світило, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним до людей, тварин та рослин. Потім дівчата плели віночки, у яких йшли до храму.
Дев’ятнадцятого серпня за новим стилем – давнє народне свято – Другий Спас або Яблучний. У церковному календарі це свято отримало назву – Преображення Господнє. Щоб явити Своїм учням Небесну духовну славу, яка послідує за стражданнями, Господь преобразився перед своїми учнями – Петром, Яковом та Іваном на горі Фавор – обличчя Його просяяло як сонце, одяг зробився білим, як світло.
З’явилися два старозавітних пророки – Мойсей та Ілля – і розмовляли з Господом про Його близький відхід. Їх осяяла хмара, і з неї пролунав голос: «Це Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління; Його слухайтесь».
Святкуванням Преображення Господнього, Церква урочисто сповідує і прославляє поєднання Бога і Людини в особі Ісуса Христа.