UA RU ENG
 
Розділи порталу

  Дошка оголошень

  Символи міста

  Історія

  Пам´ятники

  Природа

  Фотогалереї

  Мапа міста

  Статистика

  Міська влада

  Підприємства

  Люди Сквирщини

  Пожежна частина

  Хлібозавод

  Військкомат

  Телефони

  Поштові індекси

  Архітектура

  Віра та релігія

  Цікавинки

  

Звістки із розділів
Значимим розділом Іnternet-порталу «Місто Сквира» є оновлений розділ – «Дошка оголошень». Тут ви можете безкоштовно розмістити будь-яке оголошення, на термін від 10 до 120 днів. Даний розділ вміщає в собі понад 80 різноманітних категорій, тому практично охоплює усі сфери життя міста та району. Оновлена «Дошка оголошень» має простий та зручний інтерфейс, массу оновлених функцій. Переконатися у цьому ви можете самі, відвідавши даний розділ.
Випадкове фото
Хмара тегів

Для перегляду потрібний
Flash Player 9
або вище.

Онлайн на сайті
Люди Сквирщини : Професіонал, натхненний наставник – Володимир Олександрович Мильніков
 
Володимир Олександрович Мильніков – це людина, добре знана, шанована і відома у Сквирському районі як професіонал, який закоханий у музику, майстер неперевершеної гри на баяні, великий організатор колективу, наставник і просто щирий, вірний і добрий товариш.
Володимир Олександрович народився в місті Каргополь Архангельської області у родині службовців. Добре навчався у школі, успішно закінчив Архангельське музичне училище, відповідально відбув службу у рядах Радянської Армії. Одним словом, долав усі життєві щаблини з молодецьким запалом.
Кажуть, що у Мильнікова душа співає натхненно. Так, цьому незбагненному ремеслу, яке винуртовує з глибини джерельного пізнання таланту, і правда нема кінця. Варто лише один раз бути присутнім на якомусь заході, де ллється музика, відразу пересвідчуєшся: так, як це диво сприймає Володимир Олександрович, не може ніхто. Його очі зволожує сльоза, він сам стає краплиною духу, який возносить музика.
Після демобілізації В. О. Мильніков працював учителем співів у Сквирській середній школі №3. Його уроки пригадуються трепетно, тому що вмів читати внутрішній світ кожного свого вихованця. За спеціальністю «викладач музики і співів» – він отримав диплом Київського педагогічного інституту імені М. Горького. Це дало йому можливість, як фахівцю, обіймати відповідальні посади. У 1979 році очолив районний відділ культури. Зрозуміло, що обсяг роботи, який ліг на плечі, був настільки великим, що Володимиру Олександровичу довелось «цементувати» довкола себе творчі колективи, проявляти здібності не лише керівника, а й безпосереднього виконавця складної справи. Він впорався. Сьогодні, як щось дороге і миле серцю, він пригадує численні конкурси і фестивалі районного, обласного, республіканського рівнів, масові заходи, що організовувались районним Будинком культури, у кожному селі. І досі відлунюють барвисті голоси чоловічого хору заводу сантехвиробів – лауреата республіканського огляду-конкурсу, хорів швейної і трикотажної фабрик, якими керував В. О. Мильніков. То були роки, які давали крила летіти далі.
Але так склалося, що у 1983 році В. О. Мильнікова призначають директором Сквирської школи мистецтв. Цій посаді віддав 28 років. Своїх кращих, сповнених великим досвідом літ, що пересипані вболіванням за кожний юний талант, який переступав поріг навчального закладу задля особистого вдосконалення. Треба віддати належне Володимиру Олександровичу за продуманий і завше зважений підхід до підбору кадрів. Він залучав до роботи найкращих і домігся того, що сьогодні Сквирська школа мистецтв, у якій трудиться понад 40 здібних артистів, віртуозів струнних інструментів, запального танцю, художнього мистецтва, акторів, сучасних виконавців класики, народних та естрадних пісень тощо, – є однією з кращих в області.
Тепер, Володимир Олександрович має менш відповідальне заняття – є викладачем народних інструментів. Приємно, що його наступницею стала донечка Олена Горкуша, не менш талановита леді, яка впевнено веде колектив, в якому шліфують свій талант 400 вихованців, вперед, до нових злетів і перемог.
Пишається Володимир Олександрович також молодшою донею Ларисою, журналісткою, яка нині є начальником управління по зв'язках із громадськістю Державної Податкової Адміністрації України. Його неабиякою гордістю є онуки – Олександр та Ростислав, які також обіймають відповідальні посади, здобувши престижну освіту. Упродовж усього життя вірною подругою, порадницею, у багатьох випадках соратницею – є дружина Ніна Валентинівна, чудовий педагог, яка зуміла створити умови для плідної праці чоловіка, завжди підтримувала його і підтримує досі.
В. О. Мильніков з теплотою згадує батька Олександра Кузьмича, учасника Великої Вітчизняної війни, підполковника авіації, головного інспектора промислово-виробничого управління м. Каргополя, матусю Віру Гнатівну, майстра цеху заводу продтоварів, які вже відійшли за межу Вічності, залишивши по собі великі надбання, насамперед духовні і моральні, для сина та його сім'ї. В конструкторському бюро імені Антонова трудиться брат Мильнікова – Юрій Олександрович.
Нещодавно, Володимир Олександрович зустрів свій 70-й день народження. Отримав численні привітання. По-особливому його вшанувала родина, тепло здоровив колектив, особисто начальник відділу культури Світлана Володимирівна Когутенко, міський голова Віталій Григорович Писаренко зі своїм першим заступником Володимиром Миколайовичем Горбалінським, згідно із рішенням виконавчого комітету, вручив відзнаку «За заслуги перед містом». Віншувальну листівку із побажаннями козацького духу та міцного здоров'я – надіслали заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук Катерина Володимирівна Плівачук, з якою розпочинав трудову діяльність у Сквирській школі №3, та доктор історичних наук Анатолій Іванович Плівачук. Приємність спілкування з такої нагоди подарували друзі Віктор Андрійович Омельченко, Володимир Петрович Міщенко, дорогі сусіди Петро Григорович та Галина Василівна Вечері, куми Катерина Леонтіївна і Костянтин Петрович Вербіцькі та багато інших.
Володимир Олександрович Мильніков – і далі залишається на професійному посту. Двічі на тиждень з вулиці Польової прошкує до школи мистецтв, щоб залишити краплю свого неспокійного серця обдарованій молоді. Його рука твердо лягає на кнопки баяна, який розлого видає ноту. Ймовірно, найріднішу для таланту, який не купується ані за гроші, ані за золото та срібло, який подарований Богом.


Ключові теги: Доброта, Довіра, Вчитель, Мистецтво, Таланти, Молодь, Пісня, Привітання, Родина, Сім’я
 
 
 
 
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрованний користувач.
Ми радимо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм логіном. Детальніше тут.
 
Коментарі (0)  Роздрукувати
 
Написати коментар
   
 

Календар
«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
Прогноз погоди
VIP оголошення
Кумедний анекдот
Чукчу запросили на інтелектуальне шоу. Ведучий ставить запитання:
- Хто є Богом їди та родючості у народів Крайньої Півночі. Підказка, слово складається з десяти літер?
Чукча, без жодних роздумів, відповідає:
- Гелікоптер!
Опитування на сайті
Оновлена «Дошка оголошень»!

Вау, супер! Так тримати!
Дуже добре, що оновили.
Сподобалося майже все, але...
Можна додавати фото – це добре!
Звичайна «Дошка оголошень».
Не сподобалася, хочу кращу.
Взагалі відстій, що ви наробили...
   
Авторське право  © 2007 - 2017   Зеленський Сергій Миколайович.  Усі права захищені.
Копіювання матеріалів дозволене тільки з видимим посиланням на джерело: http://www.skvira.com
Хостинг сайту наданий і здійснюється компанією HostPro.ua (м. Київ, Україна)  далі
Тематичний індекс цитування Яндекса (тІЦ)
.
Піднятися нагору