Суспільно-інформаційний портал "Місто Сквира" (ФОРУМ)

[Freddy]

Гумореска Віри ХОЛОШВІЙ з села Пухівка, що на Київщині.

«Приїжджайте у село»

	«Дорогі мої племінники! Одержала від вас листа і дуже пораділа тому, що хочете приїхати до мене у село на відпочинок. Приїжджайте, чекатиму з нетерпінням! Але ось вам номер моєї мобілки – як під'їжджатимете до села, то дзвякнете, я вийду зустріти, бо вказівника на дорозі нема, зняли на брухт шукачі металу. Хоча покриття у нас таке, що спробуй дозвонитися. То краще давайте я вам розповім, як їхати, то не треба й дзвонити, бо все то гроші. Як проїдете з кілометр по вибоїнах так званого асфальту до старої розлогої верби, де накидано повно сміття, повернете вліво і далі – по ґрунтовці їхатимете лугом до великого звалища під вільхою. Біля нього живе Надька, у неї ціла зграя собак у дворі, а за нею стоїть і наша хатина. О, мало не забулася попередити: як їхатимете у спеку, то їдьте прямо лугом, а як у дощову годину, то беріть лівіше, бо інакше застрянете і ніхто вас не витягне. Це якщо надумаєте їхати своєю машиною. А коли автобусом, то знайте, що він їздить тільки раз у місяць. Але на автобус не дуже покладайтеся – він може доїхати до села, а може на півдорозі зламатися. Бо йому стільки ж років, як і мені. Він, бідний, і скрипить, і чхає, а що вже гуде – то й за лісом чути. Та ви не хвилюйтеся, якщо щось станеться і не буде автобуса, тоді дзвоніть, і я попрошу Надьчиного Василя, щоб коником виїхав на трасу і зустрів вас. Дай Боже, щоб він був тверезий, бо таке рідко трапляється. Отож приїжджайте, я вас жду. Тільки не придумайте взимку приїхати, бо дороги у нас ніхто не чистить від снігу. Дітей у школу не возять, не кажучи вже про хліб для нас. Восени теж краще не їдьте, бо тоді в селі повно перекупників. З ранку до ночі по вулицях їздять, сигналять і кричать у гучномовці: «Кавуни, дині!», «Цибуля!», «Олія!» І все те з гарною вигодою для себе міняють на картоплю. А ще в цю пору палять на городах картоплиння і бур'яни; дим очі виїдає, а ви ж хочете подихати чистим повітрям. А влітку палять звалища, а ще косять траву. Але не тими косами, що колись. Тоді коса співала – «вжик, вжик». А тепер бензокосарки, гудуть з ранку до ночі. А ви ж тиші хочете. То краще приїхати навесні, тоді тихіше і спокійніше. Ось тільки щоб не попали в той час, як випалюють луки і поля. Тоді таке страхіття робиться! Горить усе – і дерева, і кущі і паркани наші – куди вітер подме. А село в диму тоне. Отож самі вирішуйте, коли вам краще на відпочинок приїхати. Цілую! Ваша тітка Віра.»

[Берегова Ірина]

Як же гарно та правдиво описано!
Тільки дуже шкода, що це правда... І люди до цього звикають і приймають за належне, що так воно повинно й бути...
Далеко нам ще до Європи!